Події

Фото: Річард Різбі (с) 2018

Річард Різбі: Спільні дебати на тему чи потрібно розміщати військові частини НАТО у Румунії та Болгарії

17 вересня 2018

На початку вересня голова Британсько-українського товариства лорд Різбі відвідав із робочим візитом Україну. Пропонуємо вашій увазі матеріал, опублікуваний на сайті conservativehome.com, у якому лорд Різбі ділиться своїми роздумами за результатами згаданої вище поїздки.

Перебуваючи з недавньою поїздкою в Україні, я відвідав конференцію в Одесі, атмосфера там була відносно вільною від часом жахливих подій, що розгортаються в інших частинах країни, разом із цим чітко давала усвідомити залежність від спокійного розгортання ситуації на Чорному морі.

Історик, споглядаючи регіон Чорного моря, із легкістю згадав би низку жахливих баталій, що розгорталися там протягом століть, по мірі того, як до регіону заходили імперії, чи розігрувались інші інтереси. Під час Першої світової війни в регіоні розгортались морські баталії, що повторилось під час Другої світової разом із бойовими діями на суші. У 2008 році одна із країн регіону Чорного моря – Росія ввела війська в іншу – Грузію та захопила частину цієї країни – Абхазію, яка має вихід до Чорного моря. У 2014 році Росія напала на Україну та провела анексію Криму.

У травні цього року Росія завершила будівництво моста через Керченську протоку, довжина якого становить близько 12 миль – це найдовший міст у Європі і він сполучає Росію із Кримом. Це створило серйозні перешкоди у сфері повсякденного функціонування чорноморської інфраструктури. Побудова моста унеможливлює просування крупних суден Азовським морем до Маріуполя – головного українського порту. Росія окрім того перехоплює судна, чим спричиняє іще більшу дестабілізацію української економіки.

Росія історично завжди прагнула мати вихід до теплих вод. Наразі вона значно підвищила боєздатність свого Чорноморського флоту, посиливши його за допомогою підводних човнів та фрегатів, а також спроможності ракетних установок. НАТО спостерігає із тривогою за цією розбудовою озброєння та незаконним перехопленням суден. Звичайно, альянс усвідомлює потребу дзеркального відтворення. Ніхто не сперечається, що коли 2015 року Туреччина – член НАТО збила російський літак на піку розгортання кризи в Сирії, ця ситуація виявила, що шляхи безпосередньої комунікації з Росією не є адекватними.

Наразі під егідою НАТО проводяться передові заходи оборони в Румунії та Болгарії. Разом із цим, НАТО поки що підтримує обмежені заходи безпеки в регіоні, і це не зважаючи на значно підвищену воєнну та кібер- активність росіян. Альянс фокусується на таких практичних заходах, як підготовка, сумісні навчання та розбудова спроможності. НАТО не бажає напряму розміщувати війська у країнах-членах альянсу таких як Румунія та Болгарія, на відміну від того, як це відбулось на північно-східному фланзі альянсу.

Наразі розгортається нова дискусія, щодо того, чи продовжує така протидія бути відповідною. Британський батальйон виконав свою роль зі стримання російській агресії, особливо після кібер-атаки, спрямованої проти Естонії, яка паралізувала країну. Його присутність разом із канадськими та датськими частинами слугувала чітким підтвердженням підтримки.

НАТО по праву критикують за небажання ключових його членів спрямувати відповідні ресурси до європейського театру дій. У багатьох спостерігачів тривогу викликає те, що Туреччина – важливий гравець НАТО наче б то розвиває близькі відносини із Росією. Але Росія на цей час ясно визначила Чорне море як один із способів розширення своїх інтересів.

Питання наразі стоїть таким чином, чи є це адекватною відповіддю на російську активність та чи потрібно зараз починати розміщувати війська. Думка певно починає рухатись саме в цьому напрямку.

Річард Різбі – голова Британсько-українського товариства для www.conservativehome.com