Фото: “Всеукраїнське Об’єднання “Батьківщина” (с) 2016

Григорій Немиря прочитав лекцію Британсько-Українського Товариства у Лондоні

26 жовтня 2016

Доктор Григорій Немиря – заступник голови партії «Батьківщина», виголосив промову перед заповненою аудиторію, що зібралась 26 жовтня 2016 у кімнаті Макміллана в Порткулліс Хаус. Назва доповіді: «Куди прямує Україна?»

Доктор Немиря пішов у політику, розбудувавши блискучу наукову кар’єру. Він обіймав посаду Віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції в другому уряді за прем’єрства Юлії Тимошенко, а до цього він був заступником голови парламентської фракції БЮТ та очолював підкомітет із питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва. У першому уряді пані Тимошенко він виконував роль її радника з питань міжнародної політики та європейської інтеграції. Нині пан Немиря займає посаду голови Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин при Верховній Раді України. Він також є проректором Національного Університету «Києво-Могилянська академія» і залишається членом органів правління різноманітних фундацій, неурядових організацій та університетів.

Пан Немиря розпочав свою доповідь із вдалого жарту про Брекзіт, розповівши аудиторії, що разом із лордом Різбі вони щойно знайшли відповідь на питання: «А куди ж прямує Британія?» (відповідь: «А хто його знає?»), а вже потім доктор Немиря перейшов до викладу свого баченням сучасного вектору розвитку держави Україна. На його думку, майбутнє України зазвичай розглядається поверхнево, а частіше за все, використовуючи спрощені геополітичні поняття: «Євразія чи Європа? Разом із Росією чи із Заходом?» Втім, після двох революцій (Помаранчевої Революції та Революції Гідності), а також переживши болісний період перетворення та повернення до своїх джерел, цього формату Схід-Захід, «псевдо геополітичного вибору» більше не існує, адже цілком очевидно, що Україна є частиною Європи. Доктор Немиря називає це відкриття «незалежним імпульсом до змін із середини». Його цитата: «Це надцінне. Виміряти це важко, але можна відчути». Нині Україна віднайшла свою європейську ідентичність, але платить за можливість її зберегти життям та здоров’ям 22 тисяч поранених і 10 тисяч убитих.

Доктор Немиря у доповіді привернув увагу до двох тем: війна на сході (у контексті Мінських переговорів) та внутрішньо переміщені особи. Він розпочав із того, що в Україні поширено три види поглядів на Мінські домовленості. По-перше, Мінськ – це спроба тихо придушити Україну, лишити її незалежності. По-друге, а цей погляд більш поширений, це те, що Мінськ – єдиний можливий варіант для України і вона має виконувати угоди. По-третє, і пан Немиря називає себе прибічником цього погляду, це те, що Мінськ, виконуючи необхідні завдання на час підписання, є недостатнім у довгостроковому плані, як комплексне рішення для збереження миру. Доктор Немиря вважає, що зараз найактуальнішим завданням є розвести у рамках угоди домовленості щодо безпеки та політичні домовленості.

Що ж стосується домовленостей безпеки, то пан Немиря говорить, що потрібно знайти орган, який міг би ефективно відслідковувати дотримання перемир’я та відведення військових формувань. Нині ця відповідальність лежить на ОБСЄ, яку Росія називає «організацією вегетаріанців», адже її мандат більш стосується попередження конфлікту, а не дотримання миру чи досягнення перемир’я. ОБСЄ не має технічної можливості відслідковувати ситуацію на 7 тисячах квадратних кілометрів: величезна територія, більша за Швейцарію. Доктор Немиря вважає, що ОБСЄ має отримати розширений мандат, або ж об’єднати зусилля з такою організацію, яка має змогу відслідковувати та перевіряти факти використання озброєнь. «Поки цей недолік не виправлено, домовленості щодо безпеки не можуть вважатись ефективними».

Що ж стосується політичних домовленостей, то Мінські переговори, на цей час сформульовані так, аби вести діалог із Києвом та двома самопроголошеними республіками у руслі громадянського конфлікту, яким він не є. У переговорах Росія виступає у ролі посередника, я не агресора. Натомість, Мінські домовленості мають визнати, що право держави на незалежність було порушено зовнішньою силою, а також те, що частина української території знаходиться під окупацією, а Крим було анексовано незаконно.

Політичні домовленості також не є відповідними у тому плані, що Мінські угоди не було ратифіковано Верховною Радою, (як і не було ратифіковано Будапештський меморандум у 1994), разом із цим, Раді, скоріше всього, буде запропоновано запровадити зміни до Конституції. Участь у Мінських переговорах вимагає від України прийняття законів, які вона в подальшому не зможе контролювати. Доктор Немиря називає ці домовленості «самовбивчими, якщо не де факто, то де юре». «Отруйна пігулка, так званого, «спеціального статусу» (область непідконтрольних територій на сході України) запустить ефект доміно у відношенні цілісного статусу всієї України, її незалежності та суверенітету».

Продовжуючи аргументацію, доповідач нагадав аудиторії, що в середині 1990-их Україна позбулась свого ядерного статусу, а Україна тоді володіла третім у світі ядерним арсеналом, у обмін на гарантії недоторканості території. У разі, якщо очыльники держав, які підписали Будапештський меморандум, а це були Білл Клінтон, Джон Мейджор, Леонід Кучма та Борис Єльцин, а також країни, представниками яких вони були, мають серйозний намір у плані обмеження поширення ядерного озброєння та зброї масового знищення, то необхідно задуматись над прецедентом, який мав місце. Політики неохоче обговорюють ці питання, які здаються віддаленими та відвертають увагу від таких актуальних питань, як Брекзіт, разом із цим закінчення війни на сході України має стати пріоритетним політичним питанням. Будь-які прояви короткозорості в цьому питанні можуть призвести до непередбачуваних наслідків і всі ми можемо заплатити високу ціну за недотримання та недооцінення небезпеки, яку становить поточна ситуація. Потрібно розглянути формат Будапешт плюс, можливо, політики, які підписали Будапештський меморандум мають зайняти в ньому місце і використати свій політичний вплив, виступивши у ролі посередників.

Потім доктор Немиря перейшов до обговорення ситуації із внутрішньо переміщеними особами, адже він добре обізнаний із цим питанням як голова Комітету ВР із прав людини. Він розпочав із статистики, згідно з якою на кінець 2015 більше 40,8 мільйонів осіб по всьому світові були вимушені покинути місця свого проживання, у тому числі, 1,8 мільйонів українців – ця цифра в п’ятнадцять разів перевищує кількість громадян, які були переселені в результаті Чорнобильської ядерної катастрофи. Ця статистика ставить Україну на четверте місце в нещодавно опублікованому рейтингу держав, які намагаються вирішувати проблеми, пов’язані із внутрішньо переміщеними особами, після таких країн, як Ємен, Сирія та Ірак. Тільки 2% виїхали із Криму, більшість же біженців прибуває зі сходу країни. Україна має розробити довгострокову стратегію для вирішення питання, яке вона вважала короткотерміновим, адже, як передбачає пан Немиря, війна перейде в стадію уповільненого конфлікту. Внутрішньо переміщені особи, 13% із яких складають діти, 59% пенсіонери і 5% інваліди, нині мають навчитись виживати у ситуації, коли вони протягом довгого часу будуть вимушені знаходитись далеко від своїх домівок, намагаючись вирішити проблеми із пошуком житла, отримати доступ до послуг охорони здоров’я та освіти. Стандарти життя низькі, деякі із біженців можуть дозволити собі лише харчування. Нездатність вирішити це питання вчасно може в майбутньому призвести до росту рівня громадського невдоволення, де існує небезпека, коли уразливий стан внутрішньо переміщених осіб буде використано для того, аби вони отримали доступ до озброєння у рамках стратегії ведення гібридної війни. Таким чином, може постраждати безпека в регіоні, якщо проблема вибурхне за рамки України. Адже вона має кордони із країнами-членами ЄС: Словакією, Угорщиною, Польщею та Румунією, тому в європейських інтересах надати необхідну підтримку, аби проблема не вийшла за рамки. Доктор Немиря робить припущення, що український уряд міг би скористатися можливістю перетворити гуманітарну кризу на перспективу для просування вперед, аргументуючи: «Україна має перестати розглядати внутрішньо переміщених осіб виключно як проблему і поглянути на них як на можливість на шляху до примирення».

Доктор Немиря відповів на низку запитань про формат Будапешт плюс, антиросійські санкції, наслідки Брекзіту для України, український сільськогосподарський сектор, а також надав поради для інвесторів. Лорд Різбі у заключному слові пояснив, що британський Парламент за підтримкою таких організацій як Британсько-українське товариство та Вестмінстерська фундація підтримання демократії, докладають зусиль для поглиблення зав’язків між Україною та Британією на парламентському рівні, наголосивши, що британський Парламент вітав багатьох визначних українців, від депутатів до акторів та режисерів. Він наголосив на важливості проведення цієї роботи, і привернув увагу до того факту, що Лондон – єдине місто, в якому відбувається така взаємодія на найвищому рівні. Лорд Різбі подякував доктору Немирі за його блискучу доповідь, назвавши її «однією із найглибших промов на тему України, слухачем якої я був». Лорд Різбі також висловив подяку Джеймсові Баттервіку, чия добра воля та спонсорська підтримка зробили можливим проведення цієї події.

 

Біографія спікера

Григорій Немиря – народний депутат України, заступник голови партії “Всеукраїнське Об’єднання “Батьківщина” та голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Пан Немиря обіймав посаду Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та міжнародної інтеграції в другому уряді Юлії Тимошенко (грудень 2007 – березень 2010 року). Він також був керуючим від України у Світовому банку.

Раніше пан Немиря був народним депутатом України від Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ) та очолював Комітет Верховної Ради України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також був заступником голови парламентської фракції БЮТ.

У 2006-2007 роках пан Немиря був заступником голови постійної парламентської делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), а також головою української делегації у Комітеті парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом.

В першому уряді Юлії Тимошенко (січень-вересень 2005 року) пан Немиря працював радником Прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики та європейської інтеграції.

Григорій Немиря народився у Донецьку. Він з відзнакою закінчив історичний факультет Донецького державного університету, а також отримав ступінь кандидата наук у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Працював проректором Національного університету “Києво-Могилянська Академія” та завідувачем кафедри європейської інтеграції Національної академії державного управління.

Пан Немиря був головою правління Міжнародного фонду “Відродження” та членом ради директорів Київської школи економіки. Він є засновником та директором Центру європейських та міжнародних досліджень.

Пан Немиря одружений та має сина й доньку.

 

Наш спонсор